1 SamuelChapter 4 |
|
1 AND the word of Samuel came to all Israel. Now Israel went out against the Philistines to battle, and encamped by the Rock of Help; and the Philistines encamped at Aphek. |
|
2 And the Philistines put themselves in array against Israel; and when they fought, Israel was defeated before the Philistines; and there were slain on the battlefield about four thousand men. |
|
3 And when the people were come to the camp, the elders of Israel said, Why has the LORD smitten us today before the Philistines? Let us bring the ark of the covenant of the LORD of hosts out of Shiloh to us, that it may go with us and save us from our enemies. |
|
4 So the people sent to Shiloh, and they brought from thence the ark of the covenant of the LORD of hosts, who dwells upon the cherubim; and the two sons of Eli, Hophni and Phinehas, were there with the ark of the covenant of the LORD. |
|
5 And it came to pass, when the ark of the covenant of the LORD came into camp, all Israel shouted with a great shout, so that it reechoed. |
|
6 And when the Philistines heard the noise, they said, What is this noise of shouting in the camp of the Hebrews? And they learned that the ark of the LORD had come into the camp. |
|
7 And the Philistines were afraid, for they said, God is come into the camp. And they said, Woe to us! For there has not been such a thing before. |
|
8 Woe to us! who shall deliver us from the hands of the mighty God? This is the God who smote the whole of Egypt with all sorts of plagues and performed wonders in the wilderness. |
|
9 Be strong, and conduct yourselves like men, O Philistines, lest you become servants to the Hebrews, as they have served you; be strong and fight with them. |
|
10 And the Philistines fought with Israel, and Israel was defeated, and they fled every man to his tent; and there was a very great slaughter in Israel; for there fell of Israel in that day thirty thousand footmen. |
|
11 And the ark of God was taken; and the two sons of Eli, Hophni and Phinehas, were slain. |
|
12 And there ran a man of Benjamin from the battle line, and came to Shiloh the same day with his clothes rent and with earth upon his head. |
|
13 And Eli was sitting upon a seat by the wayside watching; for his heart trembled for the ark of God. And when the man came into the city to tell of the disaster, all the city cried out. |
|
14 And when Eli heard the noise of crying, he said, What is this noise of tumult? And the man came in hastily and told Eli. |
|
15 Now Eli was seventy-eight years old; and his eyes were dim so that he could not see. |
|
16 And the man said to Eli, I am he who came from the battle line, and I fled today from the battle line. And he said to him, What is the news, my son? |
|
17 And the messenger answered and said, Israel has fled before the Philistines, and there has been also a great slaughter among the people, and your two sons also, Hophni and Phinehas, are dead, and the ark of God has been taken. |
|
18 And it came to pass, when Eli thought of the ark of God, he fell from off the seat backward by the side of the gate, and his neck broke, and he died; for he was an old man, and heavy. And he had judged Israel forty years. |
|
19 And his daughter-in-law, Phinehas' wife, was with child; and was near to be delivered; and when she heard the news that the ark of God was taken and that her father-in-law and her husband were dead, she bowed down and travailed; for her pains came upon her. |
|
20 And about the time of her death, the women that stood by her said to her, Fear not; for you have borne a son. But she neither answered nor did she pay attention to it. |
|
21 And she named the child Jochabar, saying, The glory is departed from Israel; because the ark of God was taken, and because of her father-in-law and her husband. |
|
22 And she said, The glory is departed from Israel; for the ark of God is taken. |
1-а СамуїловаРозділ 4 |
|
1 |
|
2 І ви́шикувались филисти́мляни навпроти Ізраїля, а коли бій став тяжкий, то Ізраїль був побитий перед филисти́млянами. І вони побили в боєво́му ши́кові на полі близько чотирьох тисяч чоловіка. |
|
3 І прийшов наро́д до табо́ру, а Ізраїлеві старші́ сказали: „Чому́ вдарив нас Господь сьогодні перед филисти́млянами? Візьмі́мо собі з Шіло́ ковчега Господнього заповіту, і нехай вві́йде поміж нас, і нехай спасе нас із рук наших ворогів“. |
|
4 І послав народ до Шіло́, і поне́сли звідти ковчега заповіту Господа Саваота, що сидить на херувимах. А там були двоє Ілі́євих синів, Хофні та Пінхас, із ковчегом Божого заповіту. |
|
5 І сталося, як ковчег заповіту Господнього прибув до табо́ру, то ввесь Ізраїль скрикнув великим окриком, — аж застогнала земля! |
|
6 А филисти́мляни почули голос окрику, та й сказали: „Що́ це за голос цього великого окрику в єврейському табо́рі?“ І довідалися вони, що Господній ковчег прибув до табо́ру. |
|
7 І полякалися филисти́мляни, і говорили: „Бог прибув до табо́ру!“ І сказали вони: „Біда нам, бо такого, як це, не було́ ще ніко́ли! |
|
8 Біда нам! Хто нас урятує від руки цих поту́жних богі́в? Оце вони, ті боги, що вдарили були Єгипет усякою пора́зою у пустині! |
|
9 Зміцніться та будьте му́жні, филисти́мляни, щоб ви не служили євреям, як вони служили вам. І будьте мужні, — і воюйте!“ |
|
10 І воювали филисти́мляни. І був побитий Ізраїль, і кожен утікав до свого наме́ту. І та поразка була дуже велика. І впало з Ізраїля тридцять тисяч піхоти. |
|
11 А Божий ковче́г був узятий, і два Ілі́єві сини, Хофні та Піихас, полягли́. |
|
12 І побіг один веніями́нівець із бо́ю, і прибув того дня до Шіло́; а одежа його була подерта, і порох на голові його. |
|
13 І прибув він, — аж ось Ілі́й сидить на стільці при дорозі й виглядає, бо серце йому тремтіло за Божого ковчега. А той чоловік прийшов, і розповів у місті, — і закричало все місто! |
|
14 А Ілі́й почув голос того крику та й сказав: „Що́ це за голос того на́товпу?“ А той чоловік поспішив і прийшов, та й розповів Ілі́єві. |
|
15 А Ілі́й був віку дев'ятидесяти й восьми літ, а очі його поме́ркли, і він не міг бачити. |
|
16 І сказав той чоловік до Ілі́я: „Я той, що прибіг із бо́ю, і я втік сьогодні з бойови́х лав“. І сказав Ілій: „Що́ то сталося, мій сину?“ |
|
17 І відповів вісник і сказав: „Ізраїль побіг перед филисти́млянами, і сталась велика пора́зка в наро́ді. І оби́два сини твої, Хофні та Пінхас, полягли́. А ковче́г Божий узятий!“ |
|
18 І сталося, як згадав він про Божого ковче́га, то впав Ілій зо стільця на́взнак при брамі, — зламався карк йому, і він помер, бо той муж був стари́й та тяжки́й. А він судив Ізраїля сорок літ. |
|
19 А невістка його, Пінхасова жінка, була важка́, близька́ до ро́дів. І як зачула вона ту звістку, що взятий Божий ковчег і помер тесть її та чоловік її, то впала на коліна, та й породи́ла, бо прийшли на неї породільні болі її. |
|
20 А як настав час смерти її, то казали ті, що стояли при ній: „Не бійся, бо ти породила сина!“ Та вона не відповіла́, і не взяла цього до серця свого́. |
|
21 І вона назвала ім'я́ тому хлопцеві: Іхавод, кажучи: „Відійшла Ізраїлева слава!“ Бо почула про взяття́ Божого ковче́гу, і про тестя свого та про мужа свого́, |
|
22 та й сказала: „Відійшла слава від Ізраїля, бо взятий Божий ковче́г“. |
1 SamuelChapter 4 |
1-а СамуїловаРозділ 4 |
|
1 AND the word of Samuel came to all Israel. Now Israel went out against the Philistines to battle, and encamped by the Rock of Help; and the Philistines encamped at Aphek. |
1 |
|
2 And the Philistines put themselves in array against Israel; and when they fought, Israel was defeated before the Philistines; and there were slain on the battlefield about four thousand men. |
2 І ви́шикувались филисти́мляни навпроти Ізраїля, а коли бій став тяжкий, то Ізраїль був побитий перед филисти́млянами. І вони побили в боєво́му ши́кові на полі близько чотирьох тисяч чоловіка. |
|
3 And when the people were come to the camp, the elders of Israel said, Why has the LORD smitten us today before the Philistines? Let us bring the ark of the covenant of the LORD of hosts out of Shiloh to us, that it may go with us and save us from our enemies. |
3 І прийшов наро́д до табо́ру, а Ізраїлеві старші́ сказали: „Чому́ вдарив нас Господь сьогодні перед филисти́млянами? Візьмі́мо собі з Шіло́ ковчега Господнього заповіту, і нехай вві́йде поміж нас, і нехай спасе нас із рук наших ворогів“. |
|
4 So the people sent to Shiloh, and they brought from thence the ark of the covenant of the LORD of hosts, who dwells upon the cherubim; and the two sons of Eli, Hophni and Phinehas, were there with the ark of the covenant of the LORD. |
4 І послав народ до Шіло́, і поне́сли звідти ковчега заповіту Господа Саваота, що сидить на херувимах. А там були двоє Ілі́євих синів, Хофні та Пінхас, із ковчегом Божого заповіту. |
|
5 And it came to pass, when the ark of the covenant of the LORD came into camp, all Israel shouted with a great shout, so that it reechoed. |
5 І сталося, як ковчег заповіту Господнього прибув до табо́ру, то ввесь Ізраїль скрикнув великим окриком, — аж застогнала земля! |
|
6 And when the Philistines heard the noise, they said, What is this noise of shouting in the camp of the Hebrews? And they learned that the ark of the LORD had come into the camp. |
6 А филисти́мляни почули голос окрику, та й сказали: „Що́ це за голос цього великого окрику в єврейському табо́рі?“ І довідалися вони, що Господній ковчег прибув до табо́ру. |
|
7 And the Philistines were afraid, for they said, God is come into the camp. And they said, Woe to us! For there has not been such a thing before. |
7 І полякалися филисти́мляни, і говорили: „Бог прибув до табо́ру!“ І сказали вони: „Біда нам, бо такого, як це, не було́ ще ніко́ли! |
|
8 Woe to us! who shall deliver us from the hands of the mighty God? This is the God who smote the whole of Egypt with all sorts of plagues and performed wonders in the wilderness. |
8 Біда нам! Хто нас урятує від руки цих поту́жних богі́в? Оце вони, ті боги, що вдарили були Єгипет усякою пора́зою у пустині! |
|
9 Be strong, and conduct yourselves like men, O Philistines, lest you become servants to the Hebrews, as they have served you; be strong and fight with them. |
9 Зміцніться та будьте му́жні, филисти́мляни, щоб ви не служили євреям, як вони служили вам. І будьте мужні, — і воюйте!“ |
|
10 And the Philistines fought with Israel, and Israel was defeated, and they fled every man to his tent; and there was a very great slaughter in Israel; for there fell of Israel in that day thirty thousand footmen. |
10 І воювали филисти́мляни. І був побитий Ізраїль, і кожен утікав до свого наме́ту. І та поразка була дуже велика. І впало з Ізраїля тридцять тисяч піхоти. |
|
11 And the ark of God was taken; and the two sons of Eli, Hophni and Phinehas, were slain. |
11 А Божий ковче́г був узятий, і два Ілі́єві сини, Хофні та Піихас, полягли́. |
|
12 And there ran a man of Benjamin from the battle line, and came to Shiloh the same day with his clothes rent and with earth upon his head. |
12 І побіг один веніями́нівець із бо́ю, і прибув того дня до Шіло́; а одежа його була подерта, і порох на голові його. |
|
13 And Eli was sitting upon a seat by the wayside watching; for his heart trembled for the ark of God. And when the man came into the city to tell of the disaster, all the city cried out. |
13 І прибув він, — аж ось Ілі́й сидить на стільці при дорозі й виглядає, бо серце йому тремтіло за Божого ковчега. А той чоловік прийшов, і розповів у місті, — і закричало все місто! |
|
14 And when Eli heard the noise of crying, he said, What is this noise of tumult? And the man came in hastily and told Eli. |
14 А Ілі́й почув голос того крику та й сказав: „Що́ це за голос того на́товпу?“ А той чоловік поспішив і прийшов, та й розповів Ілі́єві. |
|
15 Now Eli was seventy-eight years old; and his eyes were dim so that he could not see. |
15 А Ілі́й був віку дев'ятидесяти й восьми літ, а очі його поме́ркли, і він не міг бачити. |
|
16 And the man said to Eli, I am he who came from the battle line, and I fled today from the battle line. And he said to him, What is the news, my son? |
16 І сказав той чоловік до Ілі́я: „Я той, що прибіг із бо́ю, і я втік сьогодні з бойови́х лав“. І сказав Ілій: „Що́ то сталося, мій сину?“ |
|
17 And the messenger answered and said, Israel has fled before the Philistines, and there has been also a great slaughter among the people, and your two sons also, Hophni and Phinehas, are dead, and the ark of God has been taken. |
17 І відповів вісник і сказав: „Ізраїль побіг перед филисти́млянами, і сталась велика пора́зка в наро́ді. І оби́два сини твої, Хофні та Пінхас, полягли́. А ковче́г Божий узятий!“ |
|
18 And it came to pass, when Eli thought of the ark of God, he fell from off the seat backward by the side of the gate, and his neck broke, and he died; for he was an old man, and heavy. And he had judged Israel forty years. |
18 І сталося, як згадав він про Божого ковче́га, то впав Ілій зо стільця на́взнак при брамі, — зламався карк йому, і він помер, бо той муж був стари́й та тяжки́й. А він судив Ізраїля сорок літ. |
|
19 And his daughter-in-law, Phinehas' wife, was with child; and was near to be delivered; and when she heard the news that the ark of God was taken and that her father-in-law and her husband were dead, she bowed down and travailed; for her pains came upon her. |
19 А невістка його, Пінхасова жінка, була важка́, близька́ до ро́дів. І як зачула вона ту звістку, що взятий Божий ковчег і помер тесть її та чоловік її, то впала на коліна, та й породи́ла, бо прийшли на неї породільні болі її. |
|
20 And about the time of her death, the women that stood by her said to her, Fear not; for you have borne a son. But she neither answered nor did she pay attention to it. |
20 А як настав час смерти її, то казали ті, що стояли при ній: „Не бійся, бо ти породила сина!“ Та вона не відповіла́, і не взяла цього до серця свого́. |
|
21 And she named the child Jochabar, saying, The glory is departed from Israel; because the ark of God was taken, and because of her father-in-law and her husband. |
21 І вона назвала ім'я́ тому хлопцеві: Іхавод, кажучи: „Відійшла Ізраїлева слава!“ Бо почула про взяття́ Божого ковче́гу, і про тестя свого та про мужа свого́, |
|
22 And she said, The glory is departed from Israel; for the ark of God is taken. |
22 та й сказала: „Відійшла слава від Ізраїля, бо взятий Божий ковче́г“. |